Прочитав. Буває і не таке. Життєва історія. До речі, про Авдіївку. Солдат Авдєєв, нащадок того самого Авдєєва, іменем якого названа Авдіївка зараз у ЗСУ.
Але життєва історія далеко не завжди має літературну цінність. Ця - не має. Як не має і фантастики.
Якщо писати про цю історію, я б описав її як історію вчительки-волонтерки та полоненого Максима, які зустрічаються та в їх діалозі розкрита ця трагедія. НА фоні іншних, сюжетотворчих подій.
Коментарів: 4
Фантастики нема, на жаль. Сама оповідь монотонна і місцями надто пафосна.
У прагненні продемонструвати свої переживання за долю України автор втратив і фантастику, і сюжет, і стиль.
Давайте будемо проявляти патріотизм якіснішими роботами ;)
Прочитав. Буває і не таке. Життєва історія. До речі, про Авдіївку. Солдат Авдєєв, нащадок того самого Авдєєва, іменем якого названа Авдіївка зараз у ЗСУ.
Але життєва історія далеко не завжди має літературну цінність. Ця - не має. Як не має і фантастики.
Якщо писати про цю історію, я б описав її як історію вчительки-волонтерки та полоненого Максима, які зустрічаються та в їх діалозі розкрита ця трагедія. НА фоні іншних, сюжетотворчих подій.
Організатори, агов
!
Так.
Тоді питання
: нащо ви взагалі взяли це простеньке оповідання жанру реалізм до конкурсної роботи??
Це ж не літ. конкурс "Ми діти твої, Україно!", де такі оповідання дуже доречні. Чи не так
?
Так.
У мене когнітивний дисонанс
. Я ставлю двійку за це оповідання, моя душа ридає: це не фантастика, нехай і патріотично.
Друга група дуже слабка :( Немає кому поставити навіть 7 або 8 балів. Просто - суцільний сум
.