Точка втрати керування

Вівторок, 1 серпня 2017 г.
Переглядів: 154
Підписатися на комментарі по RSS

- Завтра про це напишуть у всіх газетах, - шепочеш у рацію.

Ти вдихаєш гаряче повітря - міжпланетний винищувач не варто розганяти до такої швидкості, якщо ти не у вакуумі. Всі системи перегріваються. Ти втрачаєш керування.

- Якщо, звісно, хтось ще писатиме газети, - відповідаєш собі.

Вся сіль у тому, що тобі більше не треба керування.

Ну, майже. Вистачить ще двох маневрів.

Втрата контролю відбувається в один конкретний момент, але його дуже складно помітити. Зафіксувати. Вдарити на випередження. Це як точка неповернення. Ти смієшся. Обрати собі настрій - ось твоя остання свобода.

Точку втрати контролю пройдено.

Але постав собі питання: коли?

Можливо тоді, коли ти очолив рух спротиву проти Корпорації.

Можливо тоді, коли ти сів у винищувач, щоб збити президентський літак.

Можливо ще тоді, коли ти народився.

Ти не помітив цього моменту, але знаєш, що десь він був. В якусь мить все стало невідворотним.

Вся сіль в тому, що тепер уже і не важливо, в яку мить.

Ви працювали над цим планом майже рік. Збити президентський літак, стріляючи з гармати, не вийде - щит, який генерують винищувачі-охоронці, витримає будь-яку стрілянину. Отже, потрібна або повномасштабна атака, на яку ви не маєте ресурсів, або…

Жертовність. Смертник. Такого Корпорація точно не чекає.

Вбити себе - це ж не принесе жодного прибутку, правда? Такі речі виходять за межі фантазії президента.

Ти дивишся вниз. Столиця, безмежна і потворна, простягається від горизонту до горизонту. Ріка, що раніше перетинала її, тепер похована під землею. Там будинки, що тягнуться вгору, ніби змагаються один з одним за місце під сонцем. Там люди, що бігають між своїми роботами та магазинами. На своїх роботах вони працюють на Корпорацію; у магазинах вони купують товари Корпорації; відпочивають вони у закладах…

Абсолютна монополія.

Їм не потрібен страх, щоб керувати людьми. Їм не потрібна зброя, щоб підтримувати порядок. Товари - ось їхня зброя. І єдиний страх - товарів не отримати.

Взаємовигідна диктатура.

Мутуалізм чи паразитизм?

Але ось ти бачиш президентський літак. Навколо нього кружляють охоронці. Не бійся, вони тебе не зіб’ють - не встигнуть. Твій щит протримається достатньо довго. Ти зробиш те, що маєш зробити.

Вони вмикають імпульсний удар. Певно думають, що винищувачем ти керуєш дистанційно. Це допомогло б - вся електроніка вимикається, а президентський літак відлітає з твоєї траекторії.

Втім, ти швидко вмикаєш резервну систему і корегуєш траекторію. З перегрітими системами такого робити, звісно, не варто - один з маневрувальних двигунів розривається. Нервово намагаєшся вирівнятись.

Є.

Він на твоєму шляху.

Лишається чекати.

Коли ти піднімаєш повстання проти режиму - ти молодий і наївний. З дитячих книжок чи кінофільмів може здатись, що пригнічений тираном народ радо приєднається до повстання. Всенародне дивно. Стихійний бунт. Мить абсолютної свободи.

Ти думаєш: “Я ж заслужив на Мить абсолютної свободи”.

А тоді раптом виявляється, що більшу частину населення дуже навіть влаштовує комерційна диктатура. Більше того, люди у захваті від неї. І тоді ти думаєш: чи варто боротися з тим, що всіх влаштовує?

Чи так само любили Гітлера?

Чи любили настільки ж Сталіна?

Чи любили б настільки ж тебе, якби ти завоював цей світ?

Тепер, звісно, ти дорослий і розумний - ти знаєш, як діяти.

Ти б не назвав себе аж надто розумною людино. Але ти завжди мислив інакше, чи не так? Помічав те, до чого інші виявлялися сліпими. Міркував категоріями, невідомими сучасним людям.

Жоден з твоїх сучасників не міг би зробити того, що ти робивш.

Це не принесе прибутку.

Це не принесе успішності.

Це не принесе особистісного розвитку.

Навіть навпаки - це принесе абсолютну втрату. Більше нічого не буде.

На карколомній швидкості несешся прямо у президентський літак. Дрони-охоронці марно стріляють у тебе. Відстань між вами стає все меншою, повітря в кабіні - все гарячішим. Ти відчуваєш запах паленої гуми.

Цікаво, люди у президентському літаку відчувають те ж саме?

Ти уявляєш, як твій винищувач влітає у літак. Як миттєво все навколо поглинає вогонь. Як міжпланетний корабель та літак поєднуються і народжують вибух, подібний зорі.

А тоді, у твоїй уяві, звісно, на землю, подібно снігу, падає попіл. Ти - частина цього попелу. Президент і головна рада Корпорації - частина цього попелу. Усі ті мільярди, які вони перевозили - тепер частина попелу.

Все, що колись було прахом - іде у прах.

До літака - меньше кілометра.

Ти вмикаєш стару музику. Шедевр докорпораційних часів, яких ти ніколи не знав.

Півкілометра до президентського літака.

Тепер навіть менше.

Відчуй їхній страх. Вдихни гаряче повітря перемоги.

І переходь до другого маневру!

Ти різко нахиляєш винищувач, і він проноситься під літаком перзидента.

Твій сміх змішується з музикою. Щасливі коливання до нестями гарячого повітря. Ти пролітаєш повз, а охоронці президента все ще стріляють у тебе.

Звісно, бузглуздо було б убивати президента - на його місці швидко виріс би новий. Тебе би просто назвали терористом. Нічого, насправді, не змінилось би. Це було б ще однією точкою втрати контролю.

Ти, натомість, показав своє милосердя. Показав, що готовий померти.

Чи хтось у це повірить?

Ні, ще ні - лишився останній пункт плану.

Гарна смерть.

І тоді вся відповідальність за подальші дії лежатиме уже не на тобі, а на інших учасниках спротиву. На тих, кого ти зміг заразити своїми ідеями.

Ти чуєш сигнал - двигуни у критичному стані. Генератор щита перегрівся. Система рециркуляції повітря відмовила.

Катапультація неможлива (та ти й не планував тікати).

Всі системи перегрілись.

Розгерметизація.

Приготуйтесь помирати.

Ти смієшся. Твій вишкір, якби його зараз побачив президент Корпорації, налякав би його більше, ніж твій напад.

А тоді все припиняється: двигун перетворюється на вогняне місиво, яке поглинає весь винищувач і росте далі. Новою зорею ти спалахуєш над столицею, де прожив більшу частину свого життя.

Попіл, що колись був тобою, повільно спускається на дахи, вулиці та площі.

Вільне падіння.

Абсолютно вільне.

Ти заслужив на Мить абсолютної свободи.