Повернутися на сторінку

Коментарів: 23

  1. 2016-02-17 в 01:36:22 | Док

    Автори, та що ж таке? Я знайду коли-небудь щось, виконане не «за замовленням Ольги Герасим’юк»? Чи її сакраментальне «Ох, горе, яке горе» стало вже звичним девізом Зоряної Фортеці?!

    А були ж такі сподівання на тему…

    Щодо оповідання. Про епічно-меланхолійну атмосферу не хочеться й повторювати.

    І хто у нас герой?

    Ага, пройшов війну, не поділив дружину з товаришем, убив обох і тепер страждає, час від часу поринаючи в щось подібне до опійного марева (чи то так насправді?), час від часу повертаючись до душевних мук. Убиваючи, бо ж опиратися духу не вистачає. Закінчується все передбачувано й, звичайно ж трагічно – хрома собачка однорукий убивця таки гине.

    Чи його шкода?

    Автор дає відповідь на запитання однією фразою

    Сильванти мусять виконувати накази лише хазяїв, але Адріан послухався.

    Так ось чому Елліс закохалася в Адріана! Він таки справжній чоловік, і навіть будучи сильвантом, зміг опиратися фатуму.

    А ГГ – не зміг. Хоч ще значною мірою залишався людиною. І звісно ж легше померти, ніж жити з почуттям провини і таки спробувати боротися з долею. А зробити щось гідне чоловіка можна й чужими руками. Так хто у такому випадку справжній ходячий мрець?

    Доки читав, виникало відчуття дежавю. Ні, не з Олдієвськими дрейгурами. Оповідання ніби скроєне з двох читаних колись – «Діти місяця й туману», зняте з одного з конкурсів ЗФ, і «Море кракена». А може мені й здалося.

    Успіху.

  2. 2016-02-18 в 18:17:47 | Автор

    Так ось чому Елліс закохалася в Адріана! Він таки справжній чоловік, і навіть будучи сильвантом, зміг опиратися фатуму.

    А ГГ – не зміг. Хоч ще значною мірою залишався людиною. І звісно ж легше померти, ніж жити з почуттям провини і таки спробувати боротися з долею. А зробити щось гідне чоловіка можна й чужими руками. Так хто у такому випадку справжній ходячий мрець?

    Ви маєте рацію. Звісно, так, виходить, у автора вийшло зобразити й передати.

    «Море кракена»

    Посилання на оповідання, будь ласка.

  3. 2016-02-18 в 18:28:12 | Олександр

    Та звісно ж, оте, з чим Зіркохід виграв минулий конкурс, наааабагато краще. Авторе, тут вам ще не таке напишуть. Я особисто не розумію, що тут ще можна сказати про добре написане, з непоганою ідеєю оповідання. Просто сподобалось. З позиції читача, що ніколи в житті нічого не написав. А світ більше схожий на "Сиятельний" Павла Корнева.

  4. 2016-02-18 в 19:37:39 | Зіркохід

    Химерно, але симпатично вийшло. Світ продумано до дрібниць, оповідь динамічна. Хіба що мінору в творі забагато. З другого боку, він також додає атмосферності. Щодо фінта... ну, мабуть, я суперздогадливий, бо кінцівка не стала сюрпризом.

    Написано гарно. Єдине - туберкульоз у вашому вікторіанському світі варто б замінити на сухоти.

  5. 2016-02-18 в 19:42:06 | Док
    Посилання на оповідання, будь ласка.

    На жаль, не дам. З якогось конкурсу у мережі, зацікавила назва, скачав. Як Автор сильно хоче ознайомитися, десь текстовий варіант може й залишився. Або попрохайте почитати у автора "Моря..."

  6. 2016-02-18 в 21:41:37 | Автор

    Єдине - туберкульоз у вашому вікторіанському світі варто б замінити на сухоти.

    "Ерцгерцог Франц Фердинанд з дружиною були хворі на туберкульоз — на той час невиліковну смертельну хворобу".

    Тоді знали таку хворобу.

  7. 2016-02-18 в 23:09:59 | Зіркохід

    Так сухоти - це він і є (російською чахотка).

  8. 2016-02-19 в 15:22:34 | нонейм

    Вправно. Хороше оповідання, хай і частково я поділяю нарікання Дока, але то таке. Ольга Герасим'юк нічим не поганий замовник. Я - гірший. LOL

  9. 2016-02-23 в 00:14:05 | Естелла

    З якоїсь причини, вбивства та психотропні впливи - найпопулярніша тема цього конкурсу. Наче несподіванки іншим чином створити не можна. До речі, власне несподіванки у фіналі не побачила. Якщо мені на слово не вірите, спробуйте вигадати для цього оповідання інше, "очікуване" закінчення. "І жили вони пагано та недовго"? Схвальна цілісність сюжету, та з теми випадає.

  10. 2016-02-24 в 00:31:39 | Сторонній.

    Прекрасний твір, але кінцівку зажувало - не зовсім вдало завершено. І я не про те, що там відбувається, ні. Я про те, як це написано.

    Фінтів не зафіксовано.

    Але оповідання хороше. Помилки б повиправляти і переписати кінцівку - вийшла б цукерочка.

  11. 2016-02-26 в 16:19:52 | Ліандра

    Написано дуже гарно і вміло.

    Метафори, описи, подання персонажів. Є чому повчитися.

    Але тема мені далека. Напівмеханічні люди інші заморчки - не моє.

    Кривавість, вбивства на вбивствах - ні, точно не моє.

    Автору успіху

  12. 2016-02-28 в 03:13:27 | Mamba

    Now I've got to get used

    to not living next door to Alice…

    Hey, author! Mamba woke up!

    Так-так, Мамби прокинулись і виявили підозрілу Еліс. Автор прагне крові як головних героїв, так і не дуже головних. А Мамби також bloodофільні після сезонної сплячки. Тому розпочнемо із двох основних причин вибору саме цього твору для конструктивної, наголошуємо на слові конструктивної, критики.

    По-перше, неполіткоректність.

    «Прокляті росіяни тоді виступили на боці вузькооких, а ми билися разом із жабоїдами

    Література не може пропагувати шовінізм, расизм і подібні речі. Тому у нормальному творі такі речі неприйнятні. Навіть, якщо це мовлення такого собі крутого вояка.

    По-друге, переклад через Google завжди видно тим, хто і в побуті послуговується українською, і професійно володіє нею. Недолугий варіант дієприкметників, що не властиві Солов’їній, неузгодження часів та зворотів – перелік можна продовжити. Щоби не бути голослівними – лише декілька цитат:

    «бальзамувальною рідиною» - правильно: бальзамуючою або рідиною для бальзамування

    «але швидко окупаються, адже безмовним не потрібні ані їжа, ані житло» - окупаються – русизм

    «Вони можуть працювати по двадцяти дві години на добу» - Калиновою це звучить: «Вони можуть працювати двадцять дві години на добу» Жахіття! І це лиш перші три абзаци! Якщо продовжити виправляти далі – ми претендуватимемо на авторський гонорар!

    Отож, заточуємо зуба і до роботи… з надією на розквіт україномовної фантастики.

    Починаємо із порушень елементарної логіки:

    «Свідків не було — тільки скорчився у сутінках жебрак, здатний із легкістю заради жмені монет і гарного костюма перерізати горло одному з нас, і безмовний слуга Адріана, що завмер біля входу в підворіття.» Автор пише, що свідків не було, однак тут же згадує ДВОХ очевидців. Нонсенс.

    «з розірваної вени бив струмок крові» – струмки течуть, кров венозна не б’є фонтаном, а витікає.

    «Пролунав постріл. Елліс похитнулася й випустила пістолет. Потім схопилася за рану в грудях і опустилася на сніг. Я з подивом подивився на свій револьвер у лівій руці, з дула якого підіймався дим. «Завжди є час дати відповідь!»» Вояк, котрий пройшов скільки битв, стріляє в кохану дружину? Неконтрольовано? Автоматично? Надто вже це натягнуто.

    У автора проблеми і з мовою героїв твору:

    «Скажено дорого ви мені вартуєте, треба б здерти з вас побільше»

    - таке чисте мовлення пірата-капітана... Згадуємо Станіславського…

    На початку твору автор декларує військове минуле головного героя. Він вояка, а отже зброя, алкоголь, маркітанки…І тоді звідки така рефлексія? Пічалька?

    І знову переклад Google:

    ««Це сон», — пролунав чийсь голос, і я різко обернувся.»

    Обернувся – озирнувся,

    «Потім час знову вертається до звичайного ритму»

    Час – повертається, вертається їжа із шлунку…

    Говорити можна ще довго, про те, що світ твору чітко не прописаний, та й власне про що твір – не зрозуміло. Марні потуги на оригінальність проявляються повсякчас. Наприклад: Кілі і чинбарна фабрика – у нас уже немає чинбарів, та ще немає Кілі. Зазвичай, автори зауважують, що це вигаданий світ – залізний аргумент з точки зору непрофесійності.

    Ліричний економічний відступ:

    «Я вже довідався, чим займається Костоправ. За скромною зовнішністю ховався ділок, що поставляв із Нового Світу безмовних слуг. Напевно, кожен третій сильвант у Лондоні проходив через його руки, адже багато хто волів купувати мовчазних слуг контрабандою, в кілька разів дешевше, ніж у Вест-Індської компанії.»

    А у Вест-Індській компанії, значить, лохи працюють? Що вони дають розгорнути в себе за спиною НАСТІЛЬКИ активну діяльність? Третина прибутків – коту під хвіст, чи то пак, круку, який лементує:

    «На флюгері злякано закаркав крук. У його лементі мені почувся вигук Елліс»

    Ось, Мамби втомились. І хочеться написати to be continued, та виникає філософське питання: а навіщо? Хоча маємо надію, що автор–початківець цього «шидевра» зверне увагу на професійні зауваження скромних Мамб, висловить бажання подальшої співпраці і ми з великою радістю завершимо гравіювання.

    P.S. Авторе, specifically for you повітряний поцілунок і слова Майстра – Стівена Кінга: «Для коротких оповідань необхідні своєрідні акробатичні навички, які виробляються внаслідок втомливої практики. «Легке читання – продукт важкого письма», – кажуть деякі вчителі, і це правда. Фальш, яку можна не помітити в романі, стає абсолютно очевидною в оповіданні»

  13. 2016-02-29 в 00:49:42 | Рі

    Гуд, дуже сподобалося. Паропанкова атмосфера, емоційність, оте плетиво маячні та яву - зроблено дуже майстерно. Правда, кінцівка розчарувала - після зустрічі з жінкою-пасажиркою поява А. була передбачуваною, як літера "Б" після "А", а закінчилося взагалі беззубо, без вогника :( Проте загалом класно, дякую!

  14. 2016-02-29 в 13:44:00 | Олександр

    Перший раз побачив на конкурсі таке чудо як Мамба, чи Мамби, так і не поняв. Перше, що хочу запитати - а хто ви , щоб визначати, як говорять а як ні українською, а тим більше, як правильно писати на ній художній твір. Коли б ви нормально назвались, навели свої твори, котрі, безумовно, рівні згаданому Кінгові, тобі б могли з виглядом майстра оцінювати "початківця". А так - ні один зі зворотів, вами вище рекомендованих, мені просто не подобається. А я читач, і я сам вирішую, що мені подобається, а що ні. Мало того, ще й віддаю іноді за це гроші. Це оповідання однозначно сподобалось, і все.

  15. 2016-02-29 в 15:45:12 | Sergey Torenko

    Модераторське

    Олександре, наближаєтесь до порушення п.4.4 Правил у частині переходу на особистості.

    Тут ніхто не вимагає "нормально називатись". Це стосується і авторів, і коментаторів.

    Поки - попередження. І давайте якось спокійно переживемо ті кілька днів, що лишились.

  16. 2016-02-29 в 16:40:41 | Аноним
    а тим більше, як правильно писати на ній художній твір
    Ось в цьому, авторе посту №14, і є проблема: автор твору має бути взірцем досконалого використання мови. І читач у автора підсвідомо навчається володіти словом. А тут типовий приклад: [видалено (модераторське: від подібних узагальнень також прошу утриматись)]. Проблеми людини завжди видає мова: підбір слів, фразеологічні звороти… А ми є любителями Фройда і обмовки (чи описки) завжди з цікавістю аналізуємо. Пишуть не на мові – пишуть мовою.

    На ній – це до конкретного об’єкта – живого чи гумового, чи з іншого матеріалу…

  17. 2016-02-29 в 18:43:39 | Аноним

    Попередній коментар наш! Мамби закликають розробників сайту прискорити свою роботу - страшенні незручності! Дякуємо за розуміння.

  18. 2016-03-01 в 14:06:15 | Аноним

    Я то якраз доволі спокійний, тому що не автор, а читач, і не беру участі в конкурсі. Проте читаю досить багато, щоб порівняти нинішню російську та українську фантастику. І в плані життєвості, чи, як правильніше б, легкості, наближеності для сприйняття, відсутності штучності чи що, сучасні російські автори далеко попереду. Імен можу наводити багато, проте навіть ті, що будуть у третьому десятку, все одно краще наших "митців". Я думаю, це тому, що люди цим зароюляють, і тому орієнтуються на читача, а не на критиків, подібних вище. Так, те що подобається читичу, те і правильно. А там пиши як хочеш.Це, до речі, слова когось з них, шукати лінь кого саме. А у нас, по моєму , читають фантастику лише філологи. А у них грошей нема. Ото й весь бізнес.

  19. 2016-03-01 в 14:06:55 | Олександр

    А попередній коментар мій

  20. 2016-03-01 в 17:08:05 | Док

    Олександре, загляньте, будь ласка, на загальну дискусію. Є певні думки, але не хочеться засмічувати "лівими" повідомленнями гілку оповіання.

Повернутися на сторінку

Залиште свій коментар!

Не реєструватися/анонімно

Використовуйте нормальні імена.

Если вы уже зарегистрированы как комментатор или хотите зарегистрироваться, укажите пароль и свой действующий email.
(При регистрации на указанный адрес придет письмо с кодом активации и ссылкой на ваш персональный аккаунт, где вы сможете изменить свои данные, включая адрес сайта, ник, описание, контакты и т.д.)



grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

(обов’язково)