Взагалі то твір про сучасні проблеми теоріі суперструн та квантовоі гравітаціі , та трошки про недосконалість нашого всесвіту. Хоча звідки відвідувачам сайтів з анекдотами про таке знати?
Авторе, я не читаю анекдотів, але цікавлюся квантовою теорією і теорією струн. І де на фоні вашої анекдотичноі ситуації про проблеми цих теорій? ви окреслили проблеми сучасної фізики і не запропонували жодного варіанту розв'язання. А є купа цікавих пояснень, чому, наприклад, галактики розбігаються з невластивою, згідно з обчисленням, швидкістю. А стрибання гг на фоні цього крізь простір і час взагалі смішне. Даруйте за критику, фізику люблю і з радістю б почитав щось достойне на цю тему. А серйозні проблеми на фоні анекдоту - якесь знущання
Гайзенберг
Авторе, я не читаю анекдотів, але цікавлюся квантовою теорією і теорією струн. І де на фоні вашої анекдотичноі ситуації про проблеми цих теорій?smile ви окреслили проблеми сучасної фізики і не запропонували жодного варіанту розв'язання. А є купа цікавих пояснень, чому, наприклад, галактики розбігаються з невластивою, згідно з обчисленням, швидкістю. А стрибання гг на фоні цього крізь простір і час взагалі смішне. Даруйте за критику, фізику люблю і з радістю б почитав щось достойне на цю тему. А серйозні проблеми на фоні анекдоту - якесь знущанняsmile
Пане Гайзенбергу, Ви видаєтесь несправедливим.
По-перше, для конкурсу на 6 тис. знаків — написати і "про проблеми цих теорій" та ще й "варіанту розв'язання", то було би, мабуть, якось складнуватенько.
По-друге, ГГ, як мені здалось, живе у кращому світі, без мерзенних обмежень (хіба що з боку дружини) тому й стрибає, коли й куди хоче.
Отже, оповідання – хороше. Показує, що нас обділили, і ми маємо право на компенсації! Та ще й смішне.
Спасибі аноніму! Добре мати адвоката) Якщо б я міг щось запропонувати по суті цих усіх струнно-мембранних теорій, я б уже давно пастував мешти та купував квитка на Стокгольм - отримувати Нобелівку)
Взагалі - дещо здивований радикальністю коментарів на конкурсі, і не тільки під моїм твором. Так і хочеться зацитувати класичне "А ти хто такий?" ))) Панове, будьмо трохи поблажливішими до колег. Складається враження, що тут коментують Артури Кларки з Айзеками Азімовими) Але то такє) Ще раз спасибі аноніму, лісовику, та Vitalii, котрі змогли розгледіти якийсь позитив у цій мініатюрі)
Є знання матчастини, є гумор - це плюс. Після оповідання читач не зробить для себе жодних висновків - це мінус. Тобто, так, поговорили про те, як весело було би жити за іншими законами фізики - але до чого ця розмова мене має привести?
А втім, я дуже ціную гумористичні оповідання, бо сам пишу їх на кілька рівнів гірше. Це справді складно, тому автору окремий респект за гумор.
Загалом, плюси і мінуси є, а загальні враження таки приємні
Коментарів: 13
Сюжет затертий до чорних дір
. Працює так само: поглинає увагу і час, нічого не даючи взамін. Тобто гумор задля гумору.
Написано незле, але недбало, нвіть до пття не вичитно
.
Ой.
Це все, що я можу сказати. Ви хоча б може сайти анекдотів почитайте.
Взагалі то твір про сучасні проблеми теоріі суперструн та квантовоі гравітаціі , та трошки про недосконалість нашого всесвіту. Хоча звідки відвідувачам сайтів з анекдотами про таке знати?
"
– Що найбільша швидкість у всесвіті буде рівна швидкості світла.
– Правильно. Хоча, з практичної точки зору, це повний, сам розумієш що. Тобто – гаплик."
Хоч якесь розумне пояснення всьому цьому жахові
Вітаю, авторе!
Ви пробували прочитати перше речення вголос? Початок має чіпляти читача, а в оповіданні вийшло навпаки.
Незрозуміло, навіщо плутати минулий і теперішній часи.
Прочитав. Виникає питання "і що?". І нічого.
Успіхів!
Авторе, я не читаю анекдотів, але цікавлюся квантовою теорією і теорією струн. І де на фоні вашої анекдотичноі ситуації про проблеми цих теорій?
ви окреслили проблеми сучасної фізики і не запропонували жодного варіанту розв'язання. А є купа цікавих пояснень, чому, наприклад, галактики розбігаються з невластивою, згідно з обчисленням, швидкістю. А стрибання гг на фоні цього крізь простір і час взагалі смішне. Даруйте за критику, фізику люблю і з радістю б почитав щось достойне на цю тему. А серйозні проблеми на фоні анекдоту - якесь знущання
Гарний анекдот. Позитивно серед інших філософських замальовок.
Прочитав! Весело, вирізняється серед сонму філософської прозетики
Пане Гайзенбергу, Ви видаєтесь несправедливим.
По-перше, для конкурсу на 6 тис. знаків — написати і "про проблеми цих теорій" та ще й "варіанту розв'язання", то було би, мабуть, якось складнуватенько.
По-друге, ГГ, як мені здалось, живе у кращому світі, без мерзенних обмежень (хіба що з боку дружини) тому й стрибає, коли й куди хоче.
Отже, оповідання – хороше. Показує, що нас обділили, і ми маємо право на компенсації!
Та ще й смішне. 
Успіхів Авторові!
Спасибі аноніму! Добре мати адвоката) Якщо б я міг щось запропонувати по суті цих усіх струнно-мембранних теорій, я б уже давно пастував мешти та купував квитка на Стокгольм - отримувати Нобелівку)
Взагалі - дещо здивований радикальністю коментарів на конкурсі, і не тільки під моїм твором. Так і хочеться зацитувати класичне "А ти хто такий?" ))) Панове, будьмо трохи поблажливішими до колег. Складається враження, що тут коментують Артури Кларки з Айзеками Азімовими) Але то такє) Ще раз спасибі аноніму, лісовику, та Vitalii, котрі змогли розгледіти якийсь позитив у цій мініатюрі)
Є знання матчастини, є гумор - це плюс. Після оповідання читач не зробить для себе жодних висновків - це мінус. Тобто, так, поговорили про те, як весело було би жити за іншими законами фізики - але до чого ця розмова мене має привести?
А втім, я дуже ціную гумористичні оповідання, бо сам пишу їх на кілька рівнів гірше. Це справді складно, тому автору окремий респект за гумор.
Загалом, плюси і мінуси є, а загальні враження таки приємні
"фізики жартують". Ну й жартують. Смішно, але набридно до гикоти.