Кандидат

Четвер, 11 серпня 2016 г.
Переглядів: 376
Підписатися на комментарі по RSS

- Вибачайте, шановний, - несміливо прихилився Василь до чорнявого молодика у бездоганному сірому костюмі, - чи не підкажете ви, хто крайній?

- Ви не маєте просити вибачення за акт цікавості, - сухо відізвався той. - На даний момент останньою персоною в черзі є чоловік, що сидить під вікном з протилежного від вас боку цього приміщення.

Від його надточної відповіді Василеві стало моторошно. "Симбіонт", - подумав він. Шукаючи очима вільне місце, чоловік швиденько проглянув всю чергу до кабінету директора й геть засумував.

Здається, тут всі симбіонти. Крім, хіба що, отого підстаркуватого пана в капелюсі. Кепсько, відмітив Василь, сідаючи поруч зі старим. Та цьому дідові навіть гірше.

Усі три симбіонти уважно його розглядали.

- Чи не заперечите ви, - подав голос блондин, що сидів під вікном, - якщо я задам вам питання?

- Звичайно, ні. Питайте.

- Мене цікавить ваш досвід, - промовив той. Доброзичливо. Наскільки це можливо для симбіонта.

- Шість років університету, три з яких - сумісно з працею. А далі - двадцять років корпоративного сектору на різних посадах. І в різних компаніях, - невідомо нащо додав він.

- Чи правильно я розумію, що ви - біоген?

Василя трохи сіпонуло: так його ще не називали. Язик не повертався погодитись:

- Я - звичайна людина. А ви - симбіонт?

- Технологія нейронного зварювання, - з деякою гордістю промовив білявий. - Версія 11.2.5. Ймовірність похибки через емоційну нестабільність - 0,5%.

- Версія 11.2.5 визнана дефектною, через засилля легасі-коду, - подав неупереджений голос брюнет у сірому. - Моя версія 12.0.4 значно цілісніша.

- За моєю інформацією, - промовив третій, з чисто виголеною головою, - на неї досі втиходять стабілізаційні патчі. До того ж нейронне зварювання пошкоджує аксони в одному випадку з тисячі. Моє біопроникнення значно ефективніше.

Біопроникнення. Зрощення клітин головного мозку із провідниками мікропроцесорів. Досконале поєднання людської винахідливості з машинальною точністю. Василеве серце схвильовано стислось.

"Доброго дня, шановний пане Швець. З радістю повідомляємо вам, що ваш тест професійної придатності на посаду головного асистента директора корпорації ДоброДій потрапив у топ-5. Запрошуємо вас на персональну співбесіду 20 травня о 12:00. Співбесіда проводитиметься на конкурсній основі".

Два дні тому цей текст здався йому посмішкою долі. Тепер же він скидався на злу гримасу. Один проти трьох наднових симбіонтів. Ні, цю битву йому не виграти.

"Спокійно, Василю, - промовив він до себе. - Це ще нічого не означає. Досвід та інтуїція. Їх тобі не займати".

- Я чув, - вирішив він змінити тему, - що ДоброДій страждає від дефіциту персоналу.

- Так, - погодився брюнет. - Така інформація публікувалась. За моїми припущеннями, це спричиняє падіння маржинальності. Через супутнє розширення благочинних програм корпоративна стабільність у зоні ризику.

"Точно, як я й думав!" - зрадів Василь.

- Я маю пропозиції, щодо уникнення кризи, - промовив він.

- Вихід очевидний, - промовив чорнявий. - Скорочення благодійних програм та зміщення активності на комерційну діяльність.

Інші симбіонти ствердно схилили голови.

- Але ж це протирічить політиці компанії, - здивувався Василь.

Старий раптом зайнявся кашлем. "Бідолаха, - подумав Василь. - Тяжко в цій духоті сидіти".

- Неактуальна політика адаптується до реалій бізнесу. Чи ви бачите інший вихід? - з долею скептицизму спитав симбіонт.

- Звичайно ж! Закрити кадровий дефіцит нужденними з благодійних програм.

- Набрати некваліфікований персонал? - подав голос блондин. - Це - вагома загроза для бізнесу.

- Імовірність збитків у поточному періоді - 67%, - додав виголений.

- Кадри до вакантних посад готуються тижневим тренінгом, - повів плечима Василь. - А далі все одно практика навчить.

- Ваш підхід протирічить бізнес-аксіомам, - зазначив брюнет.

- За двадцять років у корпоративному секторі я звик приймати нестандартні рішення.

- Ризикоорієнтований стиль, - констатував голений. - Навіть при негативному матсподіванні виграшу?

- Саме так, - погодився Василь. - Хто не ризикує, той не виграє.

- Девіз піонерських часів, - відповів симбіонт. - в еру розвинутого ринку неприйнятний.

- До того ж, - додав блондин, - навчання сформованих дорослих індивідів малоефективне.

- В одному класичному фільмі художники й скрипалі легко перевчились на ремісників, - заперечив Василь. - Раджу подивитись.

- Витрачати час на кінематограф та інші емостимулятори - недозволена розкіш, - сухо констатував чорнявий. Василь присоромлено замовк.

Серце його шалено калаталось. Невже вони мають рацію? Невже його стиль неактульний? Невже він залишився в далекому минулому, коли маленькі компанії могли змінювати правила?

Невже й він сам давно застарів?

Раптом дід знову забухикав, гарячково схопився за груди та зігнувся вдвоє. Василь отямився та прожогом підскочив до нього.

- Що з вами? Вам зле? - взявся розпитувати він. Старий нерозуміюче втупився в нього здивованими світлими очима.

- Лікаря, негайно. Викликайте! - аж гаркнув Василь симбіонтам. Вони майже безпорадно перезирнулись.

- Кому викликати? Визначте приорітет, - спитав виголений. Старий повільно сповзав зі стільця на підлогу.

- Тобі, - після секундної паузи ткнув Василь пальцем в блондина. - Ти заходиш останнім, лікарі вже прибудуть. Сто три набирай. Скажіть щось, - наказав він старому.

- В-в-в-ссее д-д-д-добре, - прохрипів дід.

- Ні, не добре! - заперечив Василь. Невже інфаркт?

- Дівчино, - гукнув він на ресепшн, - де у вас можна прилягти?

- Дякую вам, - раптом чітко промовив старий та несподіванно твердо притримав Василеве плече. Здивований Василь розгублено допоміг дідові піднятись.

- Не треба лікаря, скиньте виклик, - промовив старий до чорнявого симбіонта, що слухняно сховав телефон. Дід усміхнувся та попрямував до директорского кабінету. Симбіонти наче за командою підскочили.

- Я протестую! - майже гнівно промовив білявий. - Ви порушуєте порядок лінійної черги!

- Вибачайте, але в черзі більше немає потреби, - промовив старий, зникаючи за дверима. - Я вже прийняв рішення.

І, перш ніж замкнути їх за собою, він хитро підморгнув Василеві.