Якби я був чарівником...

Неділя, 14 серпня 2016 г.
Переглядів: 1219
Підписатися на комментарі по RSS

Щоб я би зробив,якби був чарівником? А хто його знає, що би зробив!..

Коли побачив на класній  дошці тему твору, то у мене було таке відчуття, ніби я тримаю у руці чарівну паличку і вирішую, як з нею повестись.Ось сиджу за партою і думаю, згадую,що і коли я хотів зробити, але не зміг, тому що не чарівник.

Йду якось вулицею.Спека-не описати.Ось, думаю, добре би було, аби поруч ящик з морозивом їхав  чи автомат з газованою водою.Простягнув руку і –у роті тане морозиво: прохолодне, з шоколадом!

Пам,ятаю, на уроці англійської мови,викликали мене до дошки, а я не знаю нічого.Ох,як тоді мені хотілось стати чарівником, шоб опанувати іноземні  мови(не одну!) за одну ніч і  на  наступному  уроці  вразити вчительку  виконаним домашнім завданням  на  чотирнадцяти  мовах!

Або, пригадую,у таборі,брав участь у змаганнях з бігу на витривалість.Біжу,біжу,біжу-вже й сили покидають, а до табору, де чекає смачний обід, ще кілометрів сім.  І думаю  собі  :  ось би махнути паличкою і за соті секунди пробігти решту кілометрів!

Хіба все згадаєш, що хотілось би зробити?

Ще кілька моїх невтілених  бажань.

Хотілось зробити так, щоб на Землі не було ніяких кордонів,а існувала одна велика суцільна держава, де не було би бідних та багатих.

Ще мені приходила думка,щоб навчити людей літати.І ,кожний,хто злетить у небо, втратить  все погане у  собі  і повернеться на землю новою Людиною.

А коли померла  бабуся,мені дуже хотілось її  оживити , щоб вона жила з нами  вічно.Бо як же  без неї, без  її смачних пиріжків,гарних казочок!?

А якщо добре подумати, то що робити  з чарівною паличкою ,зразу й  не знаєш.

Здавалось би, навіщо мені морозиво,все одно більше п,яти пачок не з,їси.Чи зробив би так,що без тренувань, всіх би обігнав на змаганнях.Тоді би спортом займатись було б нецікаво, тому що після важких тренувань зазнаєш до себе велику повагу за те, що не відстав від інших.А так , без тренувань, прийти і всіх перемогти-  невелика честь.

Іноземну мову теж треба  самому  вчити, хоча це  складно і нудно.Переборювати себе, заставляти добиватись мети-у цьому вбачаю  смисл   нормального,  не чарівного  життя.

Перед чарівником  стоять  необмежені можливості.

Може зробити все, що хочеш  : змінити, наблизити  всесвіт  , який  приховує так багато загадок : літаючі тарілки,радіосигнали з Космосу,позаземні цивілізації,життя на інших планетах, польоти до Місяця. Що це : дійсність чи сон? Ось якраз для вирішення  цих питань і знадобилась би чарівна паличка.

Розумію, що є і добрі, і злі чарівники,чесні і брехливі.Але я вважаю, що якщо й бути чарівником , то таким, який хоче зробити щось добре не собі , а людству.

Що я ще би хотів?

Хотів, щоб серця людей були добрими. Я би винайшов такий еліксир ,щоб лише одного грама  вистачило,щоб охололе серце  спалахнуло добром. Еліксир добра! Так! Тоді не треба боятись темряви, не лякатись незнайомої тіні, що йде за тобою.

Щоб дорослі  , а з ними і діти , забули би слова, від яких близьким  ставало би боляче.

Звісно, щоб не було війни,щоб всі люди були щасливі( а цього хочутьі всі мої однокласники). Це бажання здійснене і без чарівної палочки, головне, щоб люди, від яких це залежить, домовились раз і назавжди. Якщо буде війна, то які вже здійсняться бажання?   Війна –це все,це кінець життя, це тебе немає,  як ніби й не було.

Ще я би хотів, щоб люди не хворіли і не страждали від цього,і не було сліз на їхніх обличчях, а тільки посмішка супроводжувала їх всюди.

Я зробив би  так, щоб люди жили стільки, скільки бажають, але не менше  двохсот років і всі ці роки залишались молодими.

Я хотів би, щоб люди стали уважнішими один до одного,милосерднішими.Всі зайняті своїми справами і їм байдуже до чужого горя,хоча є винятки.

Якби я був чарівником, я би зробив так, щоб не було покинутих дітей, щоб для всіх дітей,що живутьу дитячих будинках, знайшлись батьки.

А ще відкрив би у кожному селі ,місті »Кабінет  чарівних послуг»,у якому би працювали грамотні спеціалісти , після закінчення Чарівного університету.Ці чарівники виконували би  бажання відвідувачів, але не більше трьох.Якби я працював у такому  кабінеті, то перше,що я би зробив, - наділив би всіх людей щастям.

А щасливими ,думаю, можна стати і без чарів.І для цього треба не так й багато  - всього –навсього розуміння, доброти,співчуття.

Але  що це я ,  вибачте, час йде. Пора писати твір.Треба ще впорядкувати думки.

Бажань  багато!

Якби я був чарівником…